Язи́чницькі божества́ — Дажбог, Перун, Макоша та ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
язичницький — [йази/чниец кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і … Орфоепічний словник української мови
язичницький — прикметник … Орфографічний словник української мови
ідолослужіння — я, с. Язичницький, поганський культ поклоніння та служіння ідолам, а також ритуал цього культу … Український тлумачний словник
Святовит — світови/т, а, ч. Язичницький бог Сонця у слов ян, пізніше – бог родючості й війни … Український тлумачний словник
Троян — I а/, ч., заст. 1) Троє (коней). 2) Вид танцю з притупуванням правою ногою. 3) Рід гри. 4) Батько трьох близнят. 5) бот. Конюшина лучна. 6) зах. Отрута. II трая/н, а, ч. У давньослов янській міфології – язичницький бог … Український тлумачний словник
язичеський — а, е. Те саме, що язичницький … Український тлумачний словник
капище — місце, на якому приносилися жертви поганським богам; поганський (язичницький) храм, зображення, статуя, ідол … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
